Замерзла вода здавалася б нежиттєвою, але в цій гавані вона дихає тихим, повільним ритмом, що заводить серце у спокійне плесо. Тихий океанський спокій не накриває слухача шумом — він розпорошує напругу, дозволяючи кожному вдиху стати глибшим, а кожному видиху — полегшим. Далекі китові співи нагадують, що навіть у найхолодніший зимовий вечір щось величне й живе триває далеко під поверхнею. Це звук, до якого поверташся, коли хочеш забути про тривогу і просто лягти у м'який сніговий сноп.